Молодь - рушійна сила громади (враження Анни Білаш)

На запитання подруги: "Що в тебе нового?". Відповідаю: "Їздила в Любеч". Отримую зустрічне: "Дик, Любеч це він чи воно?"

Я подумала, що таке питання може виникнути у багатьох, тому ось, довідка з неофіційного сайту liubech-grad.narod.ru: "Любеч - селище міського типу з населенням менше 10 тис. чол., розташоване на відстані 250 км від столиці нашої держави - Києва, 54 км. від обласного центру - Чернігів та 30 км. від районного центру Ріпки. Існує декілька версій, легенд та переказів про назву міста, але, безумовно, назва слов’янського походження від слів "любий", "любовний", "милий" і т.д. А й справді, чи можна без захоплення дивитися на прекрасну землю, заколихану хвилями Дніпра, з її живописними долинами та кручами, сповненими дивовижної величі і краси?! В центрі Любеча величезний пагорб-останиць, овіяний багатьма легендами та переказами. Гора має такі назви: "Замкова гора", "Замок" і "Мазепина гора".

Чому взяла інформацію саме з цього сайту: тому, що він зроблений від душі, від серця, волонтерами, котрі люблять своє місто - і це видно, перечитуючи сторінки.

Вікіпедія каже, що у 1097 році тут відбувся відомий Любецький з'їзд 1097 князів Київської Русі, що у Любечі народився засновник Києво-Печерської лаври Антоній Печерський.

А тепер про Любеч волонтерський 2010

Що може молодь? Мабуть дорослим завжди здається, що сучасна молодь абсолютно незацікавлена у справах громадськості, а сидить перед телевізорами і дивиться «Дом-2» чи ще якесь попсове шоу. Насправді, це зовсім не так. У нашої Чернігівщини є активні молоді люди, які по-справжньому люблять свою державу, свій народ і свій регіон.

Я мала змогу переконатися в цьому, відвідавши молодіжний форум, організований волонтером ООН Надією Артем'євою.

От, наприклад, зазвичай влада робить у моєму рідному місті Прилуки свята (чи то День молоді, чи День сім'ї) за наказами, що їм прийшли з Міністерств, і тому робить це все якось перекособочено, але ж їм за це ще й гроші платять. А ось волонтерська молодь намагається зайняти всіх навколо якимись цікавими активностями зовсім безкорисливо. Це та молодь, яка не боїться труднощів і роботи, молодь, яка має чудову фантазію і море винахідливості. А головне, незбайдужіле ставлення до світу.

Волонтерам часто все доводиться робити самотужки, а в підлітковому віці добитися поваги дуже важко. На жаль, гроші зараз вирішують майже все, тож організовувати задумані заходи доволі важко.

І коли ось починаєш думати, за що б узятися, усвідомлюєш, скільки ж проблем лежить на нашій нещасній Україні. Ні, я зараз не говорю про нашу владу, хочу почати з найголовнішого – з національної свідомості. На жаль, у багатьох громадян нашої держави вона просто відсутня. А як може цвісти квітка, якщо її не поливають любов’ю, якщо воду розбризкують навколо, а для квітки залишається якась краплинка...

І ось, коли зі своїми тяжкими думами 3 грудня 2010 мені пощастило потрапити у Любеч на молодіжний форум під назвою «Молодь – рушійна сила громади», пощастило познайомитися з подібними собі, то знаєте, тепер смію всіх запевнити, що активна молодь таки може зрушити багато чого з місця.

«В нас є енергія, і є бажання. Ми спали в холодному спортзалі на матрацах, на підлозі, ми не мали змоги сходити в душ протягом трьох днів, були втомлені з дороги, але повірте, любов до України значно сильніша, аніж відсутність якихось там умов» - проступало таке собі гасло із розмов присутніх на заході волонтерів.

Справді, оскільки форум мав на меті зблизити людей, створити команду, визначити тип лідерських здібностей кожного і показувати здібності взагалі - і все це - за мінімальний кошт, то умови співжиття волонтерів були спартанськими, але ж якими веселими враженнями ділилися учасники тренінгу після кожного із трьох прожитих разом днів, і як позитивно заповнювали всі анкету від`їжджаючи з Любеча!!!

Протягом форуму проводилися різні тренінги, зокрема тренінги на ствонння команди, і тренінги з лідерства. Тренерами були сама Надя Артем`єва, як волонтер ООН, також Юлія Здор з селища Сосниця на Чернігівщині, котра сама нещодавно була лиш учасником, а тепер є тренером і якісно подавала матеріал. Також чудовим тренерським дуетом із Дніпропетровська були Федір Дегтяренко і Роман Назаренко. Волонтери винесли багато цікавої і корисної інформації для себе. Тренери фактично самі є волонтерами, оскільки проводили заняття безкоштовно, розуміючи потрібність цього свого внеску для розвитку молодіжних ініціатив Чернігівщини.

Упродовж форуму було обговорено багато питань. Волонтери ділилися своїми здобутками за рік і своїми планами на майбутнє. Кожний з присутніх районів Чернігівщини створив свою програму, в тому числі й Прилуцькі представники. Усі прописали свої активності, адресуючи їх до влади Чернігівської області, і тепер щиро сподіваються, що завдяки молодіжному проекту ПРООН пропозиції волонтерів потраплять до обласної влади, потім спустяться у вигляді наказів на столи міських та сільських голів. І за допомогою  вже місцевої влада волонтерам таки  вдасться провести ті чи інші активності на місцях, врахувавши. Адже, хто як не молодь зможе зробити свято справді цікавим. Бо ж серед задуманого - провести змагання, конкурси, розклеїти агітки проти куріння і багато-багато іншого.

Захід проводився в молодіжному центрі "Промінь" селища Любеч (Ріпкинський район). Працівники цього центру -  керівник центру Таісії Голобурда та спеціаліст Наталія Лут - надзвичайно активні жителі селища, котрі змогли за чотири роки і стару будівлю відновити, і внутрішній ремонт зробити, і знайти спонсора на оплату комунальних послуг, щоправда, поки лише до весни... Вже не одну групу іноземних та українських волонтерів у себе в Любецькому молодіжному центрі прийняли, не один гурток у просторих кімнатах організували, не один захід розважальний провели. І спортзал у них в молодіжному центрі є, і тренажери якісні, і ветеранів Великої Вітчизняної війни вони не забувають, і діток танцювати навчають.

Та що там говорити - на все селище тільки в Любецькому молодіжному центрі є цивілізоване постачання води по трубах у санвузол, сам санвузол у приміщенні й каналізація, а це якраз те досягнення, котре й дає можливість приймати у себе волонтерів-іноземців, наприклад.

Отже, в один із днів форуму любецькі волонтери влаштували для учасників молодіжного форуму чудову екскурсію по історичних місцях, а вночі - по розважальних закладах. Ну, а як же молодь без відпочинку, ходили і на дискотеки і танцювали до упаду, а зранку знову підйом о восьмій годині й робота на весь день - дискусії, вправи, тренінги.

Так непомітно і промайнули три дні, але вони були дуже важливими і корисними для кожного. Адже як приємно знати, що ти не один в своєму містечку постійно крутишся і намагаєшся щось зробити, така проблема притаманна для всієї Чернігівщини. Але молодь це наше майбутнє, а без майбутнього життя неможливе. Тож давайте підтримаємо тих, хто віддає свій час і свою душу за Україну.

Анна Білаш